2026-02-13
Українська асоціація юдаїки спільно з видавництвом «Дух і Літера» і Центром досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Національного університету «Києво-Могилянська академія» публікує огляди книжкових новинок із юдаїки.
Розповімо про три видання, що з’явилися нещодавно.
1. Моше Росман. Наскільки єврейською є єврейська історія? (Київ: Дух і Літера, 2025).
Чи можна писати єврейську історію поза сучасними теоретичними підходами? У пропонованій книжці знаний історик і дослідник культури Моше Росман аналізує, як постмодерні методології змінюють академічну юдаїку. Автор порушує фундаментальні питання інтерпретації минулого, пропонує нові дослідницькі підходи й розглядає складні взаємовпливи єврейської й неєврейських культур.
2. Сільвія Куртін-Денамі. Три жінки в темні часи: Едіт Штайн, Ханна Арендт, Сімона Вайль, або Amor fati, amor mundi (Київ: Дух і Літера, 2025).
Філософиня й перекладачка Ханни Арендт Сільвія Куртін-Денамі звертається до долі трьох видатних мислительок ХХ століття — Едіт Штайн, Ханни Арендт і Сімони Вайль. Життя цих жінок розгорталося на тлі «похмурих часів» 1930–1940-х років, фашизму, антисемітизму, тоталітаризму і Другої світової війни. Книга поєднує жанр інтелектуальної біографії з філософським аналізом і показує, як кожна з героїнь намагалася примиритися з жорстокою реальністю через amor fati (любов до долі) або amor mundi (любов до світу). Це глибокі роздуми про відповідальність, свободу й людську гідність у часи катастроф.
Переклад і видання здійснено за підтримки Європейського Союзу в межах програми «Дім Європи».
3. Ханка Ґрупінська. І знову по колу. Розмови з вояками Варшавського гетто (Київ: Дух і Літера, 2025).
В основі документальної книжки польської журналістки й дослідниці Ханки Ґрупінської лежать багаторічні розмови з учасниками й учасницями повстання у Варшавському гетто 1943 року. Це живі свідчення про повсякденне життя в гетто, діяльність підпілля, підготовку збройного опору, втрати, порятунки й повоєнні долі вцілілих. З відстані десятиліть герої розмірковують про природу Голокосту й Опору, про моральний вибір у граничних ситуаціях, про добро і зло. Книга дає голос тим, хто пережив катастрофу, а також відкриває людський вимір історії, який не вміщають архівні документи.
