Українська асоціація юдаїки звернулася до міністра юстиції України й голови Державної архівної служби України з заявою на підтримку вимог громадськості щодо скасування незаконного обмеження копіювання архівних документів.
З текстом документа можна ознайомитися нижче.
Міністру юстиції України
Петренку Павлу Дмитровичу
Голові Державної архівної служби України
Барановій Тетяні Іванівні
Українська асоціація юдаїки, що об’єднує десятки дослідників єврейської тематики (істориків, літературознавців, соціологів, мистецтвознавців тощо), виступає за забезпечення якнайповнішої свободи доступу науковців до архівних і бібліотечних колекцій. Члени нашої організації глибоко занепокоєні обмеженням можливостей копіювання архівних документів, яке стане наслідком затвердження наказом Міністерства юстиції України № 2059/5 від 27 червня 2018 р. Нової редакції Порядку користування документами Національного архівного фонду України, що належать державі та територіальним громадам.
З кінця 1940-х рр. до падіння СРСР історія і культура євреїв України вважалася «неблагонадійним» напрямком. Чи не єдиною можливістю працювати над нею була участь у написанні наклепницьких публікацій із «критикою» сіонізму та юдаїзму для партійних пропагандистських кампаній. Наслідком цього було надання грифу «таємно» та «цілком таємно» цілковито невинним із політичної точки зору документам та відсутність системи підготовки дослідників, які володіють єврейськими мовами.
Незважаючи на поступове відкриття відповідних фондів упродовж 1990–2000-х років, роботу з ними суттєво ускладнено обмеженнями копіювання архівних документів. Багато документів єврейської тематики написано їдишем та івритом. Тексти цими мовами часто писали різними шрифтами, які складно прочитати навіть фахівцям, які вільно володіють мовами. Ще більшою проблемою є наявність різновидів єврейського скоропису, які відрізняються від загальноприйнятого в наш час, численних діалектних слів у документах мовою їдиш, що відсутні в сучасних словниках цієї мови, проблема зі згаслим чи напівзгаслим рукописним або машинописним текстом тощо. Ті, хто займається цією тематикою, найефективніше працюють у домашніх умовах або на робочих місцях у своїх установах, де вони за потреби прочитати нерозбірливий текст можуть збільшувати фото документів, мають необмежений доступ до рідкісних словників і т.д.
Потреба працювати з документами винятково в читальних залах архівів або оплати за копіювання суттєво сповільнює й ускладнює роботу науковців. Крім того, у випадку справ із численними короткими документами вартість фотографування навіть невеликої добірки документів може сягати астрономічних цифр.
Члени нашої асоціації через специфіку своїх тем часто працюють у архівних установах інших країн, передусім Ізраїлю, Польщі, США та Німеччини. За рідкісними винятками, які мають місце винятково в архівах недержавних установ і організацій, жодних обмежень щодо копіювання доступних для дослідників документів власними технічними засобами немає. Ані формат документів, ані товщина справ, ані матеріал, на якому написано документ, не мають значення. Єдиною – і дійсно обґрунтованою – забороною, яка має місце в цих архівах, є відсутність дозволу на використання спалаху у фотоапаратах.
Науковці, які входять до нашої асоціації, вбачають у обмеженні копіювання документів власними фотоапаратами чи портативними сканерами спробу відродження цензури в академічній сфері.
Українська асоціація юдаїки висловлює солідарність із вимогами підтриманої численними представниками громадськості Заяви щодо незаконного обмеження доступу до архівів і просить Міністерство юстиції України та Державну архівну службу України зняти незаконні обмеження на копіювання власними технічними засобами дослідників документів Національного архівного фонду України, що належать державі та територіальним громадам.
Фото: http://tsv.ks.ua
