Відбулися Загальні збори Української асоціації юдаїки

IMG_7842.JPG

 

15 грудня 2019 року відбулися перші від часу заснування Української асоціації юдаїки Загальні збори. Подібна кількість фахівців із різних напрямів єврейських студій в Україні нечасто має нагоду зібратися разом, тож окрім обов’язкової звітно-виборчої частини цього заходу було вирішено організувати панелі для виступів членів організації. Захід відбувся в конференц-залі готелю «Podol Inn» у Києві.

Президент асоціації Віталій Черноіваненко розповів про наукову й освітню діяльність організації у 2015–2019 роках – проведення наукових конференцій, публічних лекцій і міні-курсів, видання щорічника «Judaica Ukrainica» й афілійованої з ним книжкової серії тощо. Учений секретар УАЮ Сергій Гірік поінформував присутніх про динаміку прийому до організації нових членів і статистичні дані щодо них (регіональний і ґендерний розподіл, кількість студентів і аспірантів тощо).

Опісля відбулися вибори президії Української асоціації юдаїки на 2019–2023 роки. Їх провела сформована шляхом відкритого голосування лічильна комісія у складі Олега Бубенка (голова), Тараса Грицюка (секретаря), Таїсії Сидорчук, Тетяни Шишкіної (Малих) і Надії Уфімцевої.

Жоден член асоціації не запропонував власну кандидатуру на посаду президента або віце-президента. Крім того, віце-президент УАЮ у 2015–2019 роках Олексій Хамрай повідомив оргкомітет Загальних зборів, що просить не висувати його на повторний термін.

Тетяна Батанова запропонувала переобрати Віталія Черноіваненка на посаду президента Української асоціації юдаїки на повторний термін. Тарас Грицюк висунув на посаду віце-президента Сергія Гіріка.

Під час обговорення було озвучено альтернативні кандидатури: Сергій Гірік на посаду президента і Юрій Радченко на посаду віце-президента. Обидва дослідники оголосили про самовідвід.

Вибори відбулися шляхом таємного голосування. Висунуті претенденти отримали більшість голосів членів УАЮ. Таким чином, було сформовано президію асоціації на 2019–2023 роки у складі президента Віталія Черноіваненка і віце-президента Сергія Гіріка.

У другій частині заходу члени УАЮ презентували колегам роботу своїх дослідницьких і освітніх центрів та ініціатив. Віталій Черноіваненко розповів про магістерську програму з юдаїки в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», а Владислава Москалець – про програму єврейських студій Українського католицького університету. Юрій Радченко поінформував про працю очолюваного ним Центру міжетнічних відносин Східної Європи. Максим Гон зробив доповідь про діяльність громадької організації «Мнемоніка» в Рівному, а Анна Марія Басаурі Зюзіна – про освітні ініціативи Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Сергій Гірік представив ініціативу УАЮ зі створення бібліографічної бази з академічної юдаїки. Надія Уфімцева й Максим Мартин розповіли про проект опису предметів юдаїки в музейних колекціях України. Катерина Малахова презентувала результати перших років роботи проекту ESJF «Повний опис єврейських цвинтарів України».

На останній панелі виступили Тетяна Шишкіна («Digital Humanities в історичному дослідженні»), Євген Шнайдер («Проект “Єврейські містечка України”») і Тарас Грицюк («Практики публічної історії та юдаїки в неформальній освіті»).

День завершився лекцією-дискусією «Як і навіщо вивчати єврейську спадщину України?» — останнім заходом у рамках лекторію УАЮ «Євреї України: від Давньої Русі до Незалежності», який відбувався 2019 року в єврейському центрі «Халом». Її учасники й учасниці обговорили поняття «єврейська спадщина» і «юдаїка», виклики й перспективи, що постають перед дослідниками єврейських студій.

Фотоальбом із Загальних зборів розміщено за посиланням.

Фото: Алекс Берк