2020-01-06
Міжнародна конференція
«Розкриваючи секрети».
Хасидизм і Гаскала на українських землях
31 серпня – 1 вересня 2021, Львів
Організатор: Українська асоціація юдаїки
Модернізація єврейських спільнот Східної Європи була повязана із взаємодією двох потужних інтелектуальних рухів — хасидизму та єврейського Просвітництва (Гаскали). Саме вони формували інтелектуальний ландшафт українського єврейства з другої половини XVIII до кінця ХIХ століття.
Конференцію присвячено розвиткові східноєвропейського єврейського суспільства на пограниччі традиційного й модерного світів і особливому місцю українських євреїв у діалозі між ними.
У другій половині XVIII сторіччя Поділля, Галичина й Волинь стали батьківщиною й центром розвитку хасидського руху. Приблизно тоді ж на тих самих теренах закладалися основи ранньої Гаскали — з Україною тісно пов’язані імена Менахема Менделя Лефіна з Сатанова, Їсраеля з Замостя, Соломона Дубно, Пінхаса Га-Леві Гурвіца тощо. Дещо пізніше, у першій половині XIX сторіччя, Західна Україна була місцем зустрічі хасидизму і нового етапу розвитку єврейського Просвітництва — так званої «Галицької Гаскали».
В історіографії XX сторіччя взаємодія між хасидизмом і Гаскалою здебільшого сприймалася як конфронтація між традицією та модерном. Проте дослідження останніх десятиліть (Давіда Асафа, Йонатана Меїра, Девіда Рудермана та ін.) змушують розглядати цей узаємовплив радше як складний і багатогранний процес їхнього самовизначення. Цей процес мав глибокий вплив як на подальший розвиток обох течій, так і на європейське єврейство загалом — аж до таких віддалених питань, як релігійні й соціальні аспекти сучасного юдаїзму, образ Східної Європи в єврейському світі, розвиток їдишомовної літератури, сіонізм, формування Wissenschaft des Judentums, дослідження єврейської містики у XX сторіччі і т. д.
Україна відіграє особливу роль в історії як хасидизму, так і Гаскали. Проте школа вивчення цих течій в Україні — на території, де згадана інтеракція відбувалася, — лише починає формуватися.
Основні напрямки роботи конференції:
-
хасидизм і єврейське Просвітництво: конфронтація чи діалог;
-
конфлікти, суперечки, скандали: хасиди – литваки – просвітники;
-
хасидські династії України: історичні, регіональні, соціологічні й культурологічні дослідження;
-
географія хасидизму та Гаскали;
-
«Галицька Гаскала» як культурно-історичний феномен;
-
хасиди очима маскілів: антихасидські твори Йозефа Перля, Їцхака Ертера та ін.;
-
маскіли очима хасидів: полеміка з «філософами» в хасидській літературі;
-
перші кроки в європейську науку: природознавство, філософія, історія, філологія, географія та медицина в єврейській літературі Східної Європи XVIII–XIX століть;
-
традиція бааль-шемів: єврейська народна магія та знахарство між світом Кабали й європейським знанням;
-
Гаскала та хасидизм в очах єврейської преси XIX сторіччя.
У межах конференції планується круглий стіл, присвячений «неперекладностям» у хасидській та маскільській літературі. Проблема перекладу притаманна всім культурним явищам прикордоння. Пограниччя між єврейською та європейською культурами, єврейським традиційним і модернізованим світами, зіткнення івритського, їдишського, українського, польського й російського мовних просторів породжують складні й цікаві питання — що і як можна перекласти, а чого, навпаки, перекладати не потрібно. Проблема «неперекладностей» є засадничою для більшості текстів Гаскали. У спробах знайти відповідники до основних понять європейської думки в рабиністичній словесності XVIII–XIX століть єврейські просвітники радикально розширювали межі сучасного їм івриту. Це робить розуміння (а тим паче переклад) їхніх творів украй складним завданням. З іншого боку, останніми роками з’явилися перші спроби перекладів хасидських текстів українською. Однак дотепер не існує консенсусу щодо передачі базових термінів ані хасидської, ані загалом єврейської містичної літератури. Відтак і у сфері досліджень хасидизму проблема перекладу стоїть надзвичайно гостро.
На конференції також заплановано обговорити перспективи досліджень хасидизму й Гаскали в Україні та Східній Європі.
Крім того, передбачено семінар для молодих дослідників, до участі в якому запрошуються студенти магістерських і PhD програм. На ньому можуть бути представлені й обговорені як готові роботи, так і проекти досліджень.
Ключові доповідачі:
Проф. Марцін Водзінський (Вроцлавський університет, Польща)
Проф. Шмуель Файнер (Бар-Іланський університет, Ізраїль)
Учасники матимуть можливість оформити свої доповіді у вигляді статей і подати їх до рецензованого журналу «Judaica Ukrainica» за 2021 р.
Робоча мова конференції: англійська.
Кінцевий термін подання заявок — 1 квітня 2020 року.
Результати відбору буде розіслано заявникам до 15 квітня.
Організатори забезпечать учасників конференції проживанням і харчуванням. Окремі доповідачі можуть отримати тревел-ґранти для покриття видатків на проїзд. Просимо тих, хто потребує компенсації вартості квитків, зазначити це у зголошенні.
Заявки на конференцію подаються через форму на сторінці: http://bit.ly/UAJS_conference_2020_ukr.
З інших питань просимо звертатися до оргкомітету за електронною адресою: uajs.conference@gmail.com.
