2026-02-02
Міжнародна конференція
Євреї і творення енциклопедій: XIX–XXI ст.
18–19 серпня 2026 року
Київ, Україна
Конференція організована Українською асоціацією юдаїки за підтримки Європейської асоціації юдаїки. Ця ініціатива реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Українська асоціація юдаїки запрошує до участі в першій міжнародній науковій конференції, присвяченій єврейським енциклопедіям і єврейській тематиці в енциклопедіях ХІХ–ХХІ ст.
Починаючи з XVIII ст. єврейську тематику було представлено в універсальних енциклопедіях, а з початку ХХ ст. — у спеціалізованих єврейських довідкових виданнях. Найвідомішими з них стали 12-томна англомовна «Jewish Encyclopedia» (Нью-Йорк, 1901–1906) і 16-томна російськомовна «Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона» (Санкт-Петербург, 1908–1913). Над обома цими проєктами, як і над аналогічними менш масштабними виданнями, як-от івритомовна 10-томна «Oẓar Yisrael» (Нью-Йорк, 1906–1913), працювали великі колективи авторів із багатьох країн діаспори, а також Ерец-Ісраель. Прикметно, що перші енциклопедії з єврейської тематики неєврейськими мовами з’явилися одночасно з виходом із друку першого взорованого на європейські енциклопедії енциклопедичного довідника івритом. Це стало наслідком поширення руху Гаскали з кінця XVIII й упродовж ХІХ ст.
У XX ст. єврейське енциклопедичне знання набуло більшої професіоналізації. У міжвоєнні роки єврейська тематика ставала все більш видимою в універсальних і галузевих довідкових виданнях європейських країн і США. Водночас на книжковому ринку з’являлися нові довідники, присвячені винятково юдаїці. Серед них виділяються німецькомовні «Jüdisches Lexikon» за ред. Георга Герліца і Бруно Кіршнера у 4 томах, 5 книгах (1927–1930) та «Encyclopaedia Judaica» за ред. Якоба Кляцкіна й Ісмара Ельбоґена (1928–1933, вийшли 10 із 15 запланованих томів), а також енциклопедичні видання, здійснені під час Другої світової війни у США й Латинській Америці. Як і у випадку багатьох інших народів, статті про окремі аспекти єврейського життя, зокрема про єврейські політичні групи і про єврейських письменників, часто писали представники єврейських політичних і літературних кіл. Якість статей нерідко вигравала від такого вибору редакції, однак сам цей факт нерідко викликав у читачів закономірні сумніви в безсторонності авторів. Однак чи могло бути інакше в умовах, коли євреї ще перебували на етапі боротьби за власну державу, а поодинокі єврейські академічні інституції лише починали завойовувати авторитет у науковому світі?
Ситуація кардинально змінилася після проголошення Держави Ізраїль. Вихід галузевих енциклопедій і універсальних довідників івритом в Ізраїлі, а потім — публікація першої багатотомної івритомовної універсальної енциклопедії (1949–1985, 32 основних і 5 додаткових томів). Упродовж кількох післявоєнних десятиліть у різних країнах світу і в Ізраїлі вийшли десятки довідників із єврейської історії й культури івритом, їдишем і кількома європейськими мовами. На відміну від початку ХХ ст. і міжвоєнного часу, професійний склад авторів змінився повністю — більшість із них складали науковці, причому чимало текстів на пов’язані з юдаїкою теми почали писати неєвреї. Таким чином, після 1948 року енциклопедичний вимір єврейських студій остаточно інституціоналізувався. Ця ситуація зберігається і на початку ХХІ ст. Поряд із тим, важливу зміну в розвитку енциклопедій можна побачити на прикладі Wikipedia, статті для якої зазвичай створюються колективно, а не зусиллями індивідуальних авторів.
Під час конференції планується обговорити різні аспекти теми «Євреї і енциклопедичне знання», зокрема:
- історія видання єврейських енциклопедій Європи, Ерец-Ісраель, Північної й Латинської Америки;
- авторський склад єврейських енциклопедій (євреї і неєвреї, науковці й автори з-поза академії та ін.);
- представлення єврейської тематики в універсальних і галузевих енциклопедіях неєврейськими мовами;
- явище перекладних єврейських енциклопедій;
- інституційний вимір єврейських енциклопедій (видавництва, науково-дослідні установи, фінансування тощо);
- роль особистості редактора в історії єврейських енциклопедій;
- роль енциклопедій у розвитку наукової термінології івриту і їдишу.
У межах конференції відбудеться круглий стіл, присвячений бібліографічній базі даних «Єврейські студії в незалежній Україні» — проєкту Української асоціації юдаїки, що реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу. Команда проєкту представить результати його реалізації, зокрема вебсайт бази даних.
Організатори планують оприлюднити матеріали конференції в окремому виданні до початку заходу. Просимо учасників, заявки яких буде відібрано, надіслати тексти статей до 10 червня 2026 року. Статті українською або англійською мовою повинні мати обсяг від 5 до 8 тис. слів й бути оформленими відповідно до Chicago Manual of Style.
Робоча мова — англійська.
Робочою мовою круглого столу, що відбудеться в рамках конференції, також є українська.
Кінцевий термін подання заявок — 10 квітня 2026 року.
Результати відбору буде повідомлено до 20 квітня 2026 року.
Організатори забезпечать учасників конференції проживанням і харчуванням. Кількість тревел-ґрантів обмежена. Перевага надаватиметься аспірантам, молодим дослідникам і незалежним дослідникам зі Східної й Центральної Європи, які не мають змогу приїхати коштом своїх установ.
Заявки на конференцію подаються через форму на сторінці.
З інших питань просимо звертатися до оргкомітету за електронною адресою: conference@uajs.org.ua.
