2016-12-03
23 жовтня 2016 року в НаУКМА відбувся перший воркшоп «Юдаїка в Україні: професійні виклики». Організаторами заходу стали Українська асоціація юдаїки, маґістерська програма з юдаїки в НаУКМА, Центр Невзліна Єврейського університету в Єрусалимі й Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи. Захід відбувся за підтримки Фонду «Надав» (Ізраїль).
Під час воркшопу, в якому брали участь понад двадцять молодих дослідників із університетів Києва, Харкова, Львова, Чернівців і Острога, було обговорено низку питань, що стоять перед академічною юдаїкою в Україні. Першою з порушених тем стала дилема про те, чим у нинішніх умовах є юдаїка для дослідника – професією, що дозволяє робити наукову кар’єру, чи покликанням. Зі вступним словом на відповідній сесії заходу виступив Дмитро Цолін, директор Центру юдаїки в Національному університеті «Острозька академія». Під час дискусії було помітно, що люди, які займаються єврейською проблематикою в Україні, зазвичай потрапили в цю галузь невипадково. Поряд із тим, нерозвиненість мережі академічних центрів юдаїки в Україні на цьому етапі (на відміну від Ізраїлю й багатьох західних країн) створює можливості для порівняно швидкої наукової кар’єри за умови серйозних зусиль з боку молодого науковця.
Під час другої сесії основну доповідь виголосив президент УАЮ Віталій Черноіваненко. Її було присвячено особливостям академічної видавничої культури на Заході (з відмінностями щодо публікації книжок і статей). Віталій Черноіваненко розповів про власний досвід створення й редагування peer-review щорічника «Judaica Ukrainica». Під час дискусії учасники обговорили особливості подання рукописів до західних журналів, що практикують «сліпе рецензування» порівняно зі звичними для пострадянського світу реаліями.
На третій сесії воркшопу виступив директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи Юрій Радченко. Він поінформував учасників заходу про можливості отримання ґрантів на здійснення досліджень у сфері юдаїки, постдокторські програми й програми стажувань, деякими з яких користувався сам.
Воркшоп завершила підсумкова дискусія, що стосувалася питань, із яких його було розпочато: якими є можливості для розвитку академічної юдаїки в Україні, створення дослідницьких центрів із єврейської проблематики (незалежних або афілійованих із університетами), видання доробку молодих дослідників тощо.
