В Умані відбулася перша в Україні міжнародна конференція про хасидизм

Умань

 

7–14 липня 2019 року в Умані тривала Міжнародна конференція «Хасидський досвід: література, оповідь, мелодія», яка стала першим в історії України масштабним науковим заходом із цієї теми.

Її проведення ініціювала кафедра студій хасидизму імені Леві Їцхака з Бердичева при Бар-Іланському університеті (Ізраїль). Приймав учасників Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Співорганізаторами конференції стала низка ключових академічних інституцій, що провадять дослідження в цій галузі: кафедра юдаїки Університету Брандайз, Центр імені Таубе з єврейських досліджень Стенфордського університету, Рабинський бейт-мідраш при Єврейському коледжі (Hebrew College) в Бостоні та Міжнародний центр досліджень історії та культурного спадку єврейства Центральної і Східної Європи при Люблінському католицькому університеті імені Івана-Павла II.

Учасники зосереджувалися перш за все не на історії чи доктринальних аспектах хасидського руху, а на переживаннях хасидів. У їхніх доповідях було висвітлено низку тем: хасидський містичний, молитовний і візіонерський досвід, практики, музика й танець, оповіді, психологічний та сімейний вимір хасидського соціуму, сучасне образотворче мистецтво у світлі вчення рабі Нахмана з Брацлава, паралелі окремих аспектів хасидського вчення з європейською філософією тощо.

На конференції виступили знані дослідники хасидизму, східноєвропейського єврейства і єврейських містичних учень загалом: професори Цві Марк (Бар-Іланський університет), Авраам Їцхак Ґрін (Єврейський коледж у Бостоні), Хавіва Педайя (Університет імені Бен-Ґуріона), Аріель Еван Майсе (Стенфордський університет) та інші іноземні науковці.

Серед українських учасників слід відзначити доповіді викладачки магістерської і сертифікатної програм із юдаїки в НаУКМА, членкині Української асоціації юдаїки д-ки Катерини Малахової («“Великий мудрець на ім’я Кант”: антиномії розуму як можливий контекст проповіді 64 Лікутей Могаран 1»), київського науковця д-ра Ігоря Турова («Роль учення про музику й гімни в хасидській ідеології влади») та уманської дослідниці, співорганізаторки конференції проф. Наталії Цимбал («Виклики перекладу казок рабі Нахмана з Брацлава українською»).

Темою виступу Катерини Малахової став імовірний вплив кантіанського фрагмента з трактату «Сефер га-бріт» просвітника й кабаліста Пінхаса Гурвіца (1797) на збірку проповідей рабі Нахмана з Брацлава «Лікутей Могаран». Вона розглянула гіпотезу, згідно з якою кантівська критика метафізики й учення про антиномії розуму у творах авторів маргінальних кіл Гаскали перетворилися на сюжет про «великого мудреця Канта, який зруйнував філософію», продемонструвавши нерозв’язне протиріччя її суджень. Своєю чергою, цей сюжет міг стати контекстом інвективи рабі Нахмана проти філософів, у якій він наголосив на антиномічній природі філософських суджень, що походять із парадоксального «пустого простору» («халаль пануй»).

З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.