Українські дослідниці юдаїки на міжнародному студентському воркшопі в Оломоуці

Olomouc

 

20–22 жовтня 2019 року в Оломоуці (Чехія) відбувся Восьмий міжнародний студентський воркшоп «Judaism and Jewish Studies in the Modern World: The Student Voice. Jewish Spaces» (організатори – Центр єврейських студій імені Курта й Урсули Шубертів в Університеті імені Палацького в Оломоуці та Празький центр єврейських студій у Карловому університеті).

Свої доповіді на заході представили студентка другого року навчання магістерської програми з юдаїки в НаУКМА Софія Корн, випускниці цієї ж програми та аспірантки кафедри історії НаУКМА Тетяна Бородіна і Надія Уфімцева (членкиня УАЮ). Україну представляла також аспірантка програми єврейських студій Українського католицького університету Уляна Кирчів.

У ролі респондента трьох іноземних учасників на воркшопі виступив співкерівник магістерської програми з юдаїки в НаУКМА, президент Української асоціації юдаїки Віталій Черноіваненко.

Ключовим спікером був проф. Марцін Водзінський (Вроцлавський університет). Він виступив із лекцією про дослідження хасидських дворів Польщі, України й Білорусі та про можливості, які відкриває перед науковцями використання інструментів цифрової гуманітаристики.

Для доповідачок підготовка до воркшопу розпочалась ще влітку, а презентація англійською мовою перед аудиторією студентів та дослідників у галузі юдаїки з восьми країн стала важливим етапом для подальших досліджень.

Нижче наведено відгуки учасниць воркшопу від НаУКМА:

Тетяна Бородіна: «Мою доповідь було присвячено імплементації теоретичних моделей із Genocide Studies у дослідження Голокосту на Полтавщині. Її тема – «Голокост на Полтавщині через призму Genocide Studies». Спершу я звернула увагу на контекстуалізацію Genocide Studies, а потім – власне на події Голокосту на Полтавщині. Окрім основних етапів перебігу Голокосту, я зосередилася на одній із найпоширеніших теоретичних моделей, що відображають етапи розвитку геноцидного процесу. Мова про «The Ten Stages of Genocide» Ґреґорі Стентона, президента Міжнародної асоціації дослідників геноцидів. Я застосувала напрацювання соціолога геноцидів Мартіна Шоу та визначила рівні конструювання негативного образу євреїв. Я дуже вдячна своєму респондентові Збинєку Таранту (Західночеський університет у Плзені) за цікаве обговорення й корисні коментарі до моєї доповіді. Це був гарний стимул до нових роздумів і пошуків».

Софія Корн: «Я презентувала всі напрацювання з магістерської роботи, які маю на цей час. Тема моєї доповіді – «Історико-культурний контекст Сефер га-Хешек». За матеріалами, які я надсилала організаторам воркшопу на різних етапах підготовки до нього, можна простежити, наскільки робота над моїм дослідженням просунулася впродовж останніх трьох місяців. Моїм респондентом був Тамаш Віші з Університету імені Палацького в Оломоуці. Він виявив серйозний інтерес до мого дослідження і дав низку цінних порад. Доповіді інших учасників надихнули на важливі думки й узагальнення».

Надія Уфімцева: «Я присвятила свою доповідь одному з аспектів майбутньої дисертації. Тема виголошеного виступу – «Читацькі та книговласницькі практики в єврейській громаді Кам’янця-Подільського». Джерельною базою цього дослідження є колекція єврейських друкованих видань у фондах Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Спираючись на аналіз стану збереженості книг, системи шрифтових екслібрисів та маргіналій, я намагалася дослідити, як саме власники та читачі позначали персональне чи інституційне володіння, якого роду рукописні записи вони робили. Мій респондент Павел Сладек із Празького центру єврейських студій у Карловому університеті також досліджує єврейську книжкову культуру. Завдяки цьому його відгук і коментарі були дуже влучними та цінними. Він підкреслив, що, враховуючи розмір колекції, спроба реконструкції бібліотек релігійних інституцій за наявними матеріалами навряд чи може відображати їхній реальний склад, однак усе ж таки може дати інші цікаві результати. Участь у воркшопі і спілкування з дослідниками були дуже плідними для мене – я змогла по-новому подивитися на власне дослідження, спланувати наступні кроки та майбутні презентації».

Українські учасниці воркшопу висловлюють подяку Лєнці Улічній із Центру єврейських студій імені Курта й Урсули Шубертів в Університеті імені Палацького в Оломоуці та іншим організаторам за створення дружньої, натхненної й конструктивної атмосфери.

Програму воркшопу можна переглянути за посиланням.