15–19 липня 2018 року у Кракові відбувся ХІ Конгрес Європейської асоціації юдаїки. Участь у цьому заході узяли 22 учасники з України, 15 із яких є членами Української асоціації юдаїки. Завдяки підтримці «Українсько-єврейської зустрічі» (Ukrainian Jewish Encounter) було сформовано три окремі «українські» секції.
Першою з них стала панель, присвячена рукописній і друкованій спадщині українських євреїв як джерелу для вивчення історії єврейських громад і їхніх трансформацій у модерну добу (модераторка — Алті Родал). На ній виступили віце-президент УАЮ, співкерівник магістерської програми з юдаїки в НаУКМА Олексій Хамрай, членкині УАЮ, викладачки магістерської і сертифікатної програм із юдаїки в НаУКМА Ірина Сергєєва, Тетяна Батанова й Наталія Риндюк, а також членкиня УАЮ, випускниця магістерської програми з юдаїки в НаУКМА Надія Уфімцева.
Доповідь Олексія Хамрая було присвячено колекції Авраама Гаркаві, більшість матеріалів якої зосереджено у фонді юдаїки Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Ірина Сергєєва зосередилася на ролі колекції пінкасів із того ж фонду як джерела з історії єврейських громад. Тетяна Батанова присвятила свою доповідь використанню газет єврейських політичних партій для вивчення історії єврейських громад України доби Революції 1917–1918. Наталія Риндюк розповіла про їдишомовну дитячу періодику Радянської України 1920–1930-х років. Надія Уфімцева виступила про екслібриси й маргіналії як джерело з історії єврейської громади Кам’янця-Подільського.
Другу «українську» панель було присвячено темі антисемітизму на українських землях. Модерував цю секцію президент УАЮ, співкерівник магістерської програми НаУКМА з юдаїки Віталій Черноіваненко. На ній виступили харківські історики, члени УАЮ Артем Харченко і Юрій Радченко, а також вчений секретар УАЮ, викладач магістерської програми з юдаїки в НаУКМА Сергій Гірік. Доповідь Артема Харченка було присвячено реакції харківської влади на погроми у 1870-х–1910-х роках. Сергій Гірік зосередився на антисемітській пропаганді в Києві в роки Української революції. Юрій Радченко виголосив доповідь про антисемітську пропаганду ОУН(м) у роки Другої світової війни.
Останню «українську» секцію було зосереджено на темі соціальної історії галицьких євреїв 1880-х–1930-х років (модератор — Берел Родал). Членкиня УАЮ, координаторка програми єврейських студій в УКУ Владислава Москалець присвятила свою доповідь єврейським нафтовим промисловцям Галичини і їхньому внеску в розвиток міст регіону. Виступ членкині УАЮ Марії Вовчко було зосереджено на темі контролю влади над галицькими приватними синагогами у 1880-х роках. Андрій Кузмяк (УКУ) розповів про відображення теми напруження між українцями і євреями у творах Михайла Зубрицького. Ілля Чедолума (УКУ) виступив про місце родини Рудницьких у соціокультурному просторі Бережан на початку ХІХ ст. Надія Скокова (УКУ) присвятила свій виступ темі пристосування єврейського середнього класу Східної Галичини до модернізації в міжвоєнному двадцятилітті.
Низку доповідей українських учасників було виголошено на інших панелях. Так, президент УАЮ Віталій Черноіваненко виступив на секції про історію юдеїв античної доби з доповіддю про ставлення Філона Александрійського до одностатевих стосунків і виникнення гомофобії в юдаїзмі. Польсько-український незалежний дослідник Томаш Янковський розповів про показники смертності серед євреїв Центрально-Східної Європи. Член УАЮ, випускник магістерської програми з юдаїки в НаУКМА Андрій Сенченко виступив про особливості застосування загального військового обов’язку як складову вибіркової інтеграції євреїв у Російській імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Членкиня УАЮ, випускниця магістерської програми з юдаїки в НаУКМА Дарина Подгорнова розповіла про зайнятість єврейських жінок Києва в медичній сфері у 1895–1914 роках. Член УАЮ Максим Мартин (Львівський музей історії релігій, УКУ) присвятив доповідь постачанню виробів віденських виробників юдейської релігійної атрибутики галицьким євреям. Ольга Ямкова (КНУ ім. Тараса Шевченка) розповіла про відображення теми єврейської національно-персональної автономії у працях Соломона Ґольдельмана.
Крім того, на конгресі виступили кілька українських учасників із закордонними афіліаціями. Член УАЮ Олексій Чеботарьов, який тепер працює в Університеті Санкт-Галлена (Швейцарія), розповів про міграцію євреїв Російської імперії до Австро-Угорщини в 1870–1914 роках та про чинники, які їй сприяли. Анастасія Страхова (Університет Еморі, США) присвятила доповідь суперництву між єврейськими еміграційними об’єднаннями та нелегальними агентами компаній, які займалися перевезенням людей, у Російській імперії. Ірина Михайлова (Університет Ґеттінґена, Німеччина) виступила про тему міфу і символізму у працях Ґершома Шолема та Ернста Кассірера).
Фотографії з конгресу можна знайти в альбомі на Фейсбук-сторінці УАЮ.
Фото: Дарина Подгорнова, Ірина Сергєєва
