2025-02-17
Профільним комітетам Верховної Ради України (список додається)
Шановні народні депутати!
Українська асоціація юдаїки висловлює підтримку ініціативі Верховної Ради України з перегляду офіційного перекладу «European Charter for Regional or Minority Languages» включно зі зміною офіційної назви цього документа українською з «Європейська хартія регіональних мов або мов меншин» на «Європейська хартія регіональних або міноритарних мов».
Разом із тим, під час допрацювання законопроєкту перед внесенням його на перше читання просимо врахувати аргументи, що стосуються переліку мов, на які поширюється дія Хартії в Україні.
Перелік мов, наведений у чинній редакції Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» від 15 травня 2003 року, неодноразово зазнавав критики. Зокрема, це стосувалося невизначеності поняття «єврейська мова». В українському контексті цей термін може позначати як іврит як мову сучасної Держави Ізраїль, так і їдиш як частину історичної спадщини України і в минулому мову більшості українських євреїв. Не додають визначеності також наявність у списку грецької мови без уточнення, про яку саме мову йдеться, а також молдавської мови (згідно зі ст. 13 Конституції Республіки Молдови її державною мовою є румунська, а поняття «молдавська мова» існує лише в законодавстві самопроголошеної «Придністровської Молдавської Республіки»).
Ясна річ, зміна цього переліку на часі. Однак новий список, наведений у проєкті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов» (реєстраційний номер 12364 від 26.12.2024), не відповідає меті, яку ставили перед собою укладачі Хартії.
Вираз «єврейська мова» пропонується замінити винятково «івритом». Безумовно, для забезпечення зв’язку єврейських громад України з Ізраїлем і налагодження культурних контактів між Україною й Ізраїлем визнання за івритом статусу однієї з міноритарних мов необхідне. Однак історично повсякденною мовою більшості євреїв України був їдиш. Саме цією мовою створювався єврейський фольклор, саме нею розвивався єврейський театр, саме нею писали класики єврейської літератури, які працювали на території України. На відміну від івриту, кількість носіїв якого зростає, їдиш як частина загальноукраїнської культурної спадщини в Україні перебуває під загрозою зникнення. Зважаючи на це, просимо Вас додати його до переліку мов, на які поширюється дія Хартії.
Аналогічною є ситуація з новогрецькою мовою. Звісно, створення можливостей для її вивчення й розвитку культури цією мовою важливе для забезпечення культурних зв’язків поміж греками України і Грецією. Однак, поряд із тим, необхідно пам’ятати, що історично греки України спілкувалися румейською й урумською мовами, які, на відміну від новогрецької, перебувають під загрозою зникнення. Місця розселення греків України у Приазов’ї зруйновано внаслідок вторгнення російських окупантів. Обов’язком української держави є забезпечити можливість збереження залишків їхньої культурної спадщини. Зокрема, цьому сприятиме поширення дії Хартії на румейську й урумську мови.
З огляду на це, просимо викласти п. 2 ст. 2 Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних або міноритарних мов» (після відповідної зміни його назви) у такій редакції:
«Відповідно до пункту 1 статті 2 Хартії, Україна застосовуватиме положення частини II Хартії до білоруської, болгарської, гагаузької, кримськотатарської, новогрецької урумської, румейської, німецької, польської, румунської, словацької, угорської й чеської мов, івриту та їдишу».
Поряд із тим, просимо також розглянути можливість включення до цього переліку мов караїмів і кримчаків як корінних народів України, згаданих у відповідному Законі (Закон України «Про корінні народи України» від 1 липня 2021 року в чинній редакції). Попри близькість кримського варіанту караїмської мови і кримчацького етнолекту до літературної кримськотатарської, обидві ці мови мають свою літературну традицію й перебувають під загрозою зникнення. На жаль, західноукраїнський варіант караїмської мови остаточно зник, тож поширення дії Хартії на нього неможливе.
Ще раз дякуємо за вашу небайдужість до долі міноритарних мов України як частини спільного культурного надбання всіх громадян нашої країни!
