2025-02-24
Українська асоціація юдаїки спільно з видавництвом «Дух і Літера» і Центром досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Національного університету «Києво-Могилянська академія» започатковує огляди книжкових новинок із юдаїки.
Цього разу зупинимося на трьох виданнях перекладів із їдишу, що з’явилися в останні місяці.
1. Художньо-публіцистичний альманах «Єгупець». №35 (Київ: Дух і Літера, 2024).
У центрі уваги 35-го випуску альманаху «Єгупець» — багатогранний світ їдишської літератури й культури. Поетичний блок представлено добірками Якова Ґлатштейна, Аврома Суцкевера й Арна Цейтліна. У розділі прози вміщено переклади оповідань Алтера Кацизне, Довида Берґельсона й Іцика Манґера — знакових письменників, творчість яких вплинула на становлення літературного канону їдишського письменства. У виданні також уміщено студію Світлани Сімакової про Натана Забару й коментовані переклади його листування з Ірме Друкером. У недрукованих раніше статтях Юхима Меламеда розглянуто перебіг перекладу творів Тараса Шевченка їдишем та історію Інституту єврейської пролетарської культури Всеукраїнської академії наук. У мистецтвознавчому блоці вміщено розповідь про творчість графіка Леоніда Куріса. Випуск завершує цикл спогадів, серед яких — розповіді Фейґи Гофштейн про Довида Гофштейна, Белли Кіпніс про Ісаака Кіпніса й Ганни Бухбіндер про Йосипа Бухбіндера. Переклади з їдишу виконали Тетяна Непипенко, Ірина Зробок, Софія Корн, Анна Уманська, Давид Вейцель і Надія Скуратівська.
2. Їцхок Лейбуш Перец. Хасидське (переклад із їдишу Олександри Уралової й Софії Корн; Київ: Дух і Літера, 2024).
Їцхок Лейбуш Перец (1852–1915) — один із засновників єврейського літературного модернізму і ключова постать у розвитку їдишської літератури. Книжка «Хасидське» пропонує читачеві художнє осмислення світу хасидських євреїв, їхньої духовності, традицій та вірувань. Звертаючись до народних легенд, притч і переказів, Перец майстерно розкриває філософію хасидизму — віру в божественне провидіння, значення праведного життя, силу радості й любові. На сторінках його книги з моральними викликами стикаються як видатні духовні лідери, так і звичайні люди. Ппереклад із їдишу зроблено спеціально для цього видання. Ця збірка дозволяє читачу глибоко зануритися в хасидський культурний і духовний світ.
3. Паріст. Антологія єврейського оповідання (переклади з їдишу; упорядники: Мордехай Юшковський, Тетяна Непипенко, Анна Уманська; Київ: Дух і Літера, 2024).
У книжці вміщено переклади творів п’ятнадцяти єврейських письменників Східної Європи другої половини XIX – XX століття. Усі ці твори вперше перекладено з їдишу на українську. Збірка відкриє читачеві багатогранність їдишської літературної традиції: від класичних оповідань Їцхока Лейбуша Переца до модерністичних текстів Дер Ністера, Довида Берґельсона, Їцхока Башевіса-Зінґера і Йосефа Бурґа. Особливу увагу приділено жіночому письменству (твори Фрадл Шток, Каді Молодовської і Блюми Лемпел). Антологія порушує питання культурної пам’яті, перекладу як акту віднайдення спільного й діалогу традицій.
Усі три видання стали можливими завдяки «Креативній Європі», програмі Європейського Союзу. Профінансовано Європейським Союзом.
Про проєкт:
Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА як організація-координатор реалізує проєкт видання перекладів із їдишу спільно з Литовською національною бібліотекою імені Мартінаса Мажвідаса й Науково-видавничим об’єднанням «Дух і Літера».
Ідея проєкту полягає в публікації серії із семи видань, які вперше запропонують читачеві українські переклади знакових їдишомовних текстів. Лише тепер, через 30 років після відновлення незалежності України, стало можливо втілити цей проєкт у життя, бо ж покоління перекладачів із їдишу на українську (і навпаки) першої половини XX ст. знищено під час Голокосту і сталінських репресій проти єврейської культури. Традиція перекладів із їдишу перервалася на кілька десятиліть.
Прагнучи відродити юдаїку в Україні, Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА за участі фахівців із Польщі, Литви, Франції, Ізраїлю, США й інших країн зумів виховати сучасну школу перекладів з їдишу.
Видання творів їдишської культури, створених на українській землі й у сусідніх країнах Центрально-Східної Європи, повертає нашим сучасникам і нащадкам шедеври, які тоталітарні режими прагнули стерти з пам’яті суспільства, часто знищуючи їх разом із авторами. Ця мета співзвучна цінностям європейської спільноти, що підтримує різноманіття, міжкультурний діалог і збереження національних літературних і мистецьких традицій як невід’ємних частин спадщини людства.
