Мови:

• Іврит

Курс передбачає поглиблене вивчення граматики івриту, розвиток мовленнєвих навичок до рівня, що надає змогу підтримувати вільну бесіду на суспільно-побутові теми; навичок усного й письмового літературного перекладу; навичок роботи з текстом задля орієнтування в ізраїльському сегменті Інтернету, читання зі словником ізраїльської періодики і художньої літератури, класичних текстів та архівних документів. Упродовж курсу формуватимуться й навички сприйняття текстів на слух, що дозволить розуміти сучасні художні й анімаційні фільми мовою іврит та програми ізраїльського телебачення.

• Їдиш

Курс передбачає вивчення граматичних і лексичних основ мови їдиш, а також набуття студентами активних навичок читання, письма та мовлення. Протягом навчання студенти матимуть можливість ознайомитися з історією мови і культурними надбаннями єврейського народу, створеними мовою їдиш. Наприкінці курсу планується читання оригінальних документів і рукописів мовою їдиш з тим, аби студенти могли в подальшому застосовувати мову у своїх наукових дослідженнях.

• Арамейська мова (вибірково)

Курс передбачає ознайомлення з основними особливостями арамейської мови, що використовувалася в юдейському середовищі в біблійну, постбіблійну і талмудичну епоху. У рамках курсу читаються арамейські уривки з Танаху, тарґумів, кумранських текстів і Талмуду. 

 

Історія:

• Вступ до юдаїки

Засвоєння студентами основних понять і процесів, пов’язаних з виникненням і становленням юдаїки як галузі знання; орієнтування в єврейських історичних джерелах і дослідженнях; розуміння місця юдаїки в широкому контексті сучасної світової науки.

• Етногеографія єврейського світу

Курс присвячено питанням розселення євреїв у країнах сучасного Світу. Мета курсу – дати студентам уявлення про регіональні особливості єврейського народу, які є наслідком впливу географічних і історичних факторів. Особливу увагу приділено питанням формування етнічного складу населення сучасного Ізраїлю. Окремо розглядаються сучасні єврейські громади Європи. Увагу буде зосереджено також на розселенні та особливостях так званих «східних груп» євреї – арабських євреїв, лахлухів, перських та бухарських євреїв, грузинських євреїв, гірських євреїв, єменських євреїв,  фалаші тощо. Аналізуються віддалені традиційні єврейські діаспори –  й китайські євреї тощо. Розглядаються не лише релігійно-культурні особливості євреїв, а й мовна ситуація всередині їхніх груп. ​​​​​​​

• Єврейська палеографія

Курс покликаний ознайомити студентів зі специфікою єврейської палеографії від давнини до ХХ ст. велику увагу приділено вивченню особливостей ашкеназького письма і ашкеназького курсиву.

• Історія євреїв Східної Європи: Раннє Середньовіччя

Курс присвячено етнічній і політичній історії юдеїв-прозелітів тюркського походження в добу раннього Середньовіччя, відомих під традиційною назвою «хозари». Мета курсу – показати історію юдейських громад Східної Європи та Північного Кавказу в період існування Хозарського каганату – першої імперії на заході Євразійського степу напередодні виникнення держави русь. Умовно курс поділено на дві частини: доюдейську та юдейську історію хозар. У першій частині розглядається проблема походження хозар, становлення держави Хозарський каганат, арабо-хозарські війни тощо. друга частина є головною, оскільки в ній головну увагу приділено питанням часу й обставин прийняття хозарами юдаїзму, релігійної толерантності хозар, системи двовладдя в каганаті, взаєминам хозар із християнською візантією та руссю, проблемі участі хозар в етноґенезі євреїв Східної Європи та Кавказу та ін. важливе місце у викладанні курсу посідають також питання джерелознавчої бази хозарознавчих студій та історіографії хозарського питання. 

• Історія євреїв України

Курс присвячений ознайомленню студентів з історією єврейства на території сучасної України від перших згадок про появу юдейських громад у грецьких містах Північного Причорномор’я до сьогодення. цій меті слугуватимуть семінари, під час яких студенти зможуть проаналізувати відповідні епіграфічні та археографічні джерела (переклади написів на надгробках, листи, записи в актових книгах, судові документи, єврейські хроніки часів Хмельниччини тощо).

• Українсько-єврейські взаємини у ХХ столітті

Курс присвячений становищу євреїв на українських землях у ХХ столітті, міжнаціональним взаєминам, участі євреїв у революційних подіях, єврейських і неєврейських політичних партіях, культурному житті тощо. Окрема увага приділяється впливу Голокосту на міжнаціональні взаємини, зокрема в країнах проживання української та єврейської діаспор, а також спробам налагодження діалогу і співробітництва між громадами.

• Історія Голокосту та антисемітизму

розкривається зміст основних історіографічних концепцій та наявних суспільно-політичних міфологем, пов’язаних з антисемітизмом та Голокостом. Історія Голокосту розглядається в контексті ідеологічної та політичної боротьби XIX – першої половини ХХ ст. Фактографія і хронологія Голокосту висвітлюється в системному вигляді, з основною увагою до процесів і інституцій, а не до окремих подій. Голокост на українських землях подано у контексті подій, що відбувалися на всіх окупованих Третім Райхом землях, а також у державах-союзниках нацистської Німеччини. Окрему увагу приділено міжнаціональним стосункам на українських землях напередодні та під час другої світової війни.

• Історія сіонізму і Держави Ізраїль

Сіонізм, його витоки та історична зумовленість, причини сприйняття/неприйняття єврейськими громадами, ставлення до нього правлячих еліт Європи. Зв’язок єврейського національного руху з європейськими рухами ХІХ ст. Становище єврейських громад Ерец-Ісраель до і після Першої світової війни – в умовах алії та національного руху в період британського мандата. Політичний, соціально-економічний і культурний розвиток держави Ізраїль, особливості формування основних векторів її зовнішньої політики. Арабо-ізраїльський конфлікт і питання «окупованих територій». Провідні тенденції сучасного розвитку Ізраїлю і специфічні риси повсякденного життя ізраїльтян. 

• Історія євреїв мусульманського Сходу

Курс присвячено історії єврейських громад в мусульманських країнах з 6-7 ст. по 1918 р. Хронологічні межі курсу обумовлені тим, що майбутнє відносин мусульман з арабами вже було обумовлено подіями передісламського періоду. Закінчується курс аналізом подій, що призвели до падіння Османської імперії, султан якої був останнім халіфом мусульман-суннітів. Протягом курсу буде проаналізоване положення євреїв в Омейадському та Аббасидському халіфатах, в мусульманській Іспанії, Сельджуцькому султанаті, державах Аюбідів та мамлюків,, в Османській імперії, державах Газневідів, Хулагуїдів тощо. З огляду на це буде подано стан культурного життя в єврейських громадах мусульманських країн. У підсумку студенти мають порівняти становище євреїв в мусульманських країнах із положенням євреїв в християнській Європі.

• Біблійна археологія

Курс присвячено реконструкції подій на Близькому Сході у стародавні часи на основі пам’яток матеріальної культури, що дають уявлення про обставини виникнення Біблії та достовірность описаних у ній подій.  Мета курсу – надати студентам інформацію про Біблію як про історичне джерело, частина повідомлень якого підтверджується результатами археологічних розкопок. Чимало уваги зосереджується на історії дослідженнь біблійних пам’яток від часів пізньої Античності до розкопок початку ХХІ ст. Вивчаються два напрями біблійної археології – загальної та палестинської. Перша частина має дати студентам відомості про розвиток не лише єврейського народу, а й народів, із якими контактували стародавні євреї. Друга частина торкається особливостей матеріальної культури євреїв у Палестині. Як наслідок цього, студенти мають знати, які існують концепції сучасної науки про достовірність описаних у Біблії подій. Зокрема, буде приділено увагу питанням походження міфів про Всесвітній Потоп і Сад Едема, про походження стародавніх євреїв, про перші міста Ханаану, навалу філістимлян, місцезнаходження Першого і Другого храмів тощо. 

Релігія:

• Історія юдаїзму

Курс присвячений історії юдаїзму від ТаНаХу до сьогодення, його класичним текстам, доктринам, літургіці, контактам з іншими релігіями, напрямам і відгалуженням, сучасному стану в державі Ізраїль та інших країнах світу тощо.

• Біблійна текстологія

Базові принципи текстологічного дослідження танахічних (старозаповітних) текстів в юдейській та християнській традиціях. основні джерела біблійного тексту: масоретський текст, самаритянське П’ятикнижжя, давні переклади (Септуагінта, тарґуми тощо). джерелознавчий і едиційний аспекти текстологічного дослідження Танаху, історії біблійного тексту та текстуальній критиці. Загальні принципи текстології та історії її розвитку як окремої дисципліни.

• Єврейсько-християнські взаємини: від полеміки до діалогу

У рамках курсу розглядається історія полеміки й діалогу між юдаїзмом і християнством, починаючи від виникнення останнього і до нашого часу. Під час курсу розглядаються і аналізуються відомі тексти, що лишили сліди як означеної полеміки, так і навпаки – прагнення покращити взаємини двох релігій. окрему увагу приділено працям патристів, талмудичній літературі, середньовічним диспутам, ІІ ватинському собору тощо.

• Хасидизм: історія та віровчення

Єврейські рукописи. Єврейські рукописи в Україні. Єврейські книги і єврейське книгодрукування в Східній Європі та Україні зокрема. Різновиди єврейських друкованих книг. Сучасні дослідження єврейських книг і манускриптів та методики, що використовуються. 

 

Мистецтво та культура:

• Матеріальна культура євреїв Східної Європи

Курс ознайомлює студентів із особливостями єврейських пам’яток, представляє великий обсяг наочного матеріалу, узагальнює дослідження єврейської культури та мистецтва, включає базові знання з історії єврейських громад Східної Європи, єврейської традиції, релігії, побуту.

• Історія єврейського мистецтва

Курс присвячено історії єврейського мистецтва ХІХ–ХХ ст., головно в Східній і Західній Європі, а також у державі Ізраїль, основним напрямам, їхнім характерним рисам, тенденціям, місцю і значенню в історії світового мистецтва.

• Історія єврейського музеєзнавства

Курс присвячений історії заснування і розвитку єврейських музеїв в Європі, США, Ізраїлі, ознайомленню з різноманітними підходами і практиками щодо створення і функціонування єврейських музеїв на прикладі Нью-Йорка, Лондона, Берліна, Єрусалима, Тель-Авіва, Будапешта, Варшави, Києва, Чернівців тощо.

• Архівно-музейно-бібліотечна практика

Наукове опрацювання матеріалів єврейської рукописної і друкованої спадщини в українських архівах та бібліотеках.